На шостий день мандрівки нас чекав спуск з Кавказьких гір в регіон Рача до водосховища Шаорі. Проте по дорозі мало бути ще дуже багато цікавого, а тому прокидатись довелось разом з сонцем. :-) До слова, в горах таке бажання просто повинно співпадати з можливостями. Адже пропускати красу, яка зовсім поруч, нечуване марнотрацтво.

Ushguli_1

   Оскільки Сванетія-регіон веж, то не зайти в одну з них ми просто не могли. Практично всі вежі належать тим чи іншим сім’ям, в деяких організовані музеї, деякі досі використовують в якихось господарських цілях. Проте по дорозі з Местії до Ушгулі є одна вежа, куди зайти можна в будь-який час. Знаходиться вона недалеко від громади Кала просто на березі ріки Інгурі.

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_01

   Шлях з Местії до Ушгулі досить складний, 45 кілометрів долаються десь за дві з половиною години часу. Тому якщо зібрались відвідати найвисокогірніше поселення Європи (знаходиться на висоті 2200 метрів над рівнем моря)-подумайте про оренду машини з високою підвіскою (ціна денної мандрівки з Местії буде близько 200 ларі).

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_02

   В Ушгулі знаходиться величезна кількість сванських веж, їх там близько тридцяти. Що цікаво, це місце-єдине в Грузії, яке ніколи не захоплювалось та не мало одного власника. 7 князів пробували захопити Ушгулі, проте всі були вбиті. Одного з загарбників вбили на території поселення, і про це існує окрема легенда. Оскільки нанести шкоду гостеві для грузинів-це великий гріх та сором, то вбивали його всією громадою, щоб розділити провину між всіма сім’ями.

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_03 Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_04

   Трохи окремо від інших будівель громади знаходиться церква Ламарія (Успіння Святої Богородиці) побудована ще в 12 столітті.

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_08_а

   По приїзді в Ушгулі ми вирішили не гаяти часу і відразу відправились в сторону Шхари-найвищої гори Грузії (5170м). Загалом трекінг до Шхарського льодовика від поселення займає цілий день. Стартовою точкою маршруту є селище Жібіані, що входить до Ушгульської громади. Від нього до льодовика близько 9 кілометрів, з невеликим перепадом висот. Головне-завжди орієнтуватись на річку Інгурі, і тоді точно не помилитесь в яку сторону рухатись. :-)

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_06

    Тяжко повірити, що невелика ріка, що починається під Шхарою, в результаті розростається до таких масштабів, як біля Інгурської ГЕС.

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_05

   По дорозі до Шхари зустріли прикордонників на конях. При бажанні похід верхи до підніжжя найвищої вершини Грузії можна без проблем організувати в Ушгулі.

Ushguli_7

   В кінці маршруту перед нами відкрилась неймовірна панорама на Шхару. Та, на жаль, до Безенгійського льодовика нам так і не вдалось добратись. А тому це ще один привід знову приїхати в Сванетію. :-)

Ushguli_9

 Повернувшись в Ушгулі, нам пощастило пообідати в невеликому кафе з найкращою видом в моєму житті. Мабуть, вперше їли, спостерігаючи таку неймовірну панораму за вікном.  :-)

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_07

   Та потрібно було рухатись далі. Попереду чекав спуск через Нижню Сванетію в Рачу. Ця дорога вважається непрохідною переважну частину року. Добратись зі сторони Лентехі до Ушгулі взагалі досить проблемно, а тому по дорозі вниз нам довелось зустріти лише одну машину, і то вже в самому кінці спуску.

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_09 Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_11

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_12

   Після неймовірних гойдалок ми нарешті добрались в Лентехі. Місто нічим особливим не вирізняється, проте нам потрібно було закупити продуктів на найближчі дні біля водосховища Шаорі. В пошуках хліба побачили ось таку магазинну вивіску. Все зрозуміло з першого погляду. :-)

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_13

   Досить швидко проскочили Амбролаурі, в центрі якого стоїть пам’ятник одному з найрідкісніших вин Грузії-хванчкарі. Справа в тому, що сорти винограду для цього вина (Александроулі та Муджуретулі) вирощуються лише в селі Хванчкара, що знаходиться в Рачі. За радянських часів це вино виготовлялось спеціально для Сталіна, а дістати його у вільному продажі було практично нереально.

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_08

   За Амбролаурі ми опинились на найкрасивішій дорозі в Грузії (на мою суб’єктивну думку, звісно :-P ). З одного боку, Воєнно-грузинська дорога до Степанцмінди чи відрізок між Местією та Ушгулі вражають, проте шлях через перевал біля містечка Цагері був просто неймовірним. Лише заради цієї дороги варто знову повернутись в Рачу.

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_14 Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_16 Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_17 Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_18

   Кінцевою точкою маршруту стало Шаорське водосховище, де було вирішено розбити намети на дві наступні ночі. Такого вражаючого місця ще треба пошукати.

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_22

   Відразу по приїзді ми зрозуміли, що недаремно доля завела нас саме сюди. Весь берег водосховища був вкритий полями квітучої меліси.  Вигляд-на мільйон,а запах-на цілий мільярд!

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_21 Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_23

    Попри те, що в горах постійно була роса, на березі водойми вранці не було ані краплини. А в ранкових променях сонця водосховище виглядало дуже гарно. Хоча і вночі панорама була не менш захопливою.  ;-)

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_18_а Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_19 Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_20

   Рачу називають “Грузинською Швейцарією”, і це недаремно. Краєвиди тут просто неймовірні, велика кількість озер та водосховищ в поєднанні з гірським ландшафтом створюють неповторну атмосферу. Водночас, крім землеробства та виноградарства в регіоні немає чим зайнятись, а оскільки туристи сюди майже не заїжджають, то в фінансовому плані Рачі до Швейцарії ще дуже далеко..

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_25

   Недалеко від берегу водосховища знаходиться недобудований “Дім на озері”. Як виявилось потім, цей будинок належить голові федерації самбо Грузії, який в один з вечорів вирішив приєднатись до нашої компанії.

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_24

   Хоча водосховище неймовірно красиве, людей з наметами там практично немає. Недалеко від водойми знаходяться котеджі, пожити в яких запрошував вже знайомий спортивний функціонер. :-) Але коли знаходишся в оточенні такої природи, втікати в будівлі абсолютно не хочеться.

Ушгулі_неймовірна_дорога_в_Шаорі_26

   Високогірна частина нашої мандрівки завершувалась, по дорозі до моря нас чекало найцікавіше шахтарське місто Грузії-Чіатура

Діліться з друзями та залишайте свої думки в коментарях!
    Схожі статті:
    Тур вихідного дня:Чернівці
    9 книг про подорожі, які варто прочитати кожному
    Прихований Краків

    Залиште відгук

    Ви повинні бути авторизовані, щоб залишити коментар.