Сьогоднішнім постом я розпочинаю серію публікацій про місця, в які ви навряд поїдете із туристичною місією. Насправді, у таких нетипових місцях, окрім щирих людей, є цікавинки, що ховаються поміж «хрущовок» і найпростіших архітектурних форм. Я назвав свою колонку «Випадково» і почну з нещодавньої подорожі до найбільшого міста України, що не є обласним центром.    Моя подорож до Кривого Рогу […]

Читати далі...

   Часто-густо я зустрічаю людей, які «вже об’їздили всю Україну, а от до Чернівців поки не добиралися». Місто, яке інколи називають «маленьким Парижем»,  порівнюють із Прагою та Віднем, варте уваги мандрівників будь-якого віку. Ми вирушаємо до міста, чиє гасло просте і зрозуміле – «Спільними зусиллями».

Читати далі...

   За 5 хвилин до літа, кожен з нас чекає несподіваних вражень та найтепліших спогадів. І не тільки через палючу спеку… А й через нові знайомства, численні враження, що переповнюють, чудові моменти відпочинку, що потім взимку, наче плівку прокручуєш у пам’яті зимовими вечорами…

Читати далі...

«И спускаемся вниз с покоренных вершин, Оставляя в горах, оставляя в горах свое сердце.» Владимир Высоцкий    Гори…Скільки б не ходив в гори, завжди хочеться повернутись знову. І напевно, правду кажуть, що все вирішує перший похід. Або ти більше туди не повернешся, або залишиш в горах своє серце.

Читати далі...

  Був ранок неділі, починало світати. Я йшов Городоцькою, вслухаючись в відгомін своїх кроків. Часом пролітала машина, створюючи в повітрі характерно львівські вібрації. Центр ще спав. Він задрімав, відпочиваючи від останніх істерик нічних клаберів та п’яниць та готуючись до скорого напливу парафіян та туристів. Прибиральники ніжно підмітали вулиці, заколисуючи центр до сну. Який він чудовий – центр, що спить. Як […]

Читати далі...