6 днів, 940 проїханих/пройдених/проплитих кілометрів та 15 відвіданих міст. Так в числах виглядала наша з подругою подорож в Швейцарію восени 2012 року. Але одними цифрами знайомство з цією чудовою країною просто не може закінчитись.  :-P

Перше_знаймоство_з_Швейцарією_01

    Здавалося б, Швейцарії дісталось усе найкраще: озера – найкришталевіші, гори – найпрекрасніші, водоспад – найбільший в Європі, шоколад – найвитонченіший, банки – найнадійніші, ножі – найгостріші, армія – найбільша (по кількості службовозобов’язаних: кожен чоловік віком від 20 до 50 щорічно призивається на збори і має власну зброю), гвардійці – найсильніші, будинки – найбезпечніші (переважна більшість мають власні бомбосховища), годинники – найточніші, сири – найсмачніші (підсіла на Грюєр :-) ). Усі залізничні колії прокладені вздовж неймовірних ландшафтів: берегами озер, попід гірськими вершинами, а то й прямісінько по них! Більш того, в кожному потязі є окремі вагони для малят – з гірками, лабіринтами і т.д.

   До речі, весною та восени є можливість придбати два Swiss Pass на 4, 8, 15 або 22 дні по ціні одного. Саме так ми і зробили. Чому це так зручно? Ми необмежено могли користуватись практично всіма поїздами, деякими пароплавами, гірськими потягами, громадським транспортом в більш ніж 20 містах, ще й відвідувати безкоштовно музеї! З такою опцією мандрівки цією гірською країною стають ще кращими.

    В Швейцарії є практично все. Проте немає власної мови. В Україні, на щастя, поки що все навпаки… Хоча, одна спільна риса з нами таки є – відповідність зарплат цінам. Якщо взяти мінімальну українську зарплату в 1000 грн і ціни в нас, то співвідношення буде еквівалентним мінімальній європейській зарплаті та цінам на харчування та послуги в Швейцарії. Ось так…  :-P

    Тому, плануючи поїздку, ми думали, що пора присідати на сам хліб і воду ;-) Але де тільки наші не виживали!.. Окрім вже загальновідомого способу харчування в потягах під час переїздів, купуючи на вокзалі щось дешеве, проте доволі смачне, нами було винайдено кілька нових. Найменш кумедний з них – повечеряти в ресторані однією порцією на двох, а другу – попросити запакувати і взяти з собою. От і сніданок готовий. ;-)  На щастя, розміри порцій дозволяють це провернути без незручностей для свого шлунку та настрою.

 Щодо сувенірів – то й тут є хитрощі, котрі я використовую вже давненько. Тепер, окрім звичних пошуків де б то смачно попоїсти, я шукаю поштове відділення. Хіба не приємно отримати листівку, підписану старанно та з любов’ю, ще й з місцевим штампом, маркою і датою поїздки?

 Знайомство з Швейарією розпочалось для нас із Цюриху. В перший же вечір я зауважила надзвичайну “європейськість” населення. Зустріти людей з інших континентів можна хіба що у вигляді туристів. Це спостереження в Швейцарії не стосується хіба що Женеви, але про неї буде окрема розповідь…

   Цюрих став на кілька днів нашим “перевалочним” пунктом. Завдяки цьому ми змогли його облазити і ввечері, і протягом дня. Місто найкрасивіше виглядає саме в вечірню пору. Весь центр обперезаний таємничими безлюдними вузесенькими провулками.

Перше_знаймоство_з_Швейцарією_02

   Єдиний мінус ночі – це неможливість насолодитись краєвидом. А дивитись є на що! Альпи оточують Цюрихське озеро і простягаються всього в 30 кілометрах від міста. Якби не ця панорама, то осінній Цюрих здавався б дуже сіро. Навіть набережна з собором Fraumunster та найстарішою церквою Св. Петра не справили належного враження. Хоча на останній встановлений найбільший в Європі баштовий годинник, одна стрілка якого вдвічі більша за мене (!!!)  ;-)

Перше_знаймоство_з_Швейцарією_03

   Ще одна цікаве місце приховане в передмісті Цюриха – Kilchberg… Там знаходиться шоколадна фабрика Lindt. На жаль, нам закортіло відвідати її в неділю, а це виявився вихідний! Проте і ззовні було на що подивитись. Все-таки до Нового року залишались лічені місяці…

Перше_знаймоство_з_Швейцарією_04

  Якщо вже говорити про солодке, то саме в Цюриху ми вперше зауважили в продажі Luxemburgerli, котрі виглядали абсолютно як французькі тістечка Macarons, а назва вочевидь натякає на люксембурзьке походження. Виявляється, що швейцарські солодощі дещо легші, і від того автоматично стають абсолютно іншим десертом.  :-)

   Ну і яка ж Швейцарія без банків! Мене потішив монумент, на перший погляд, фінансисту, що читав “The wall street journal”. ;-)

   Наступного ранку ми рушили до Рейнського водоспаду. Дістатись його можливо кількома шляхами. Особисто ми їхали потягом до Neuhausen, звідки до водоспаду відправились пішки. І жодного разу не пошкодували про це! Адже пейзажі вздовж Рейну були  просто неймовірними.

Перше_знаймоство_з_Швейцарією_06

    На жаль, на фото неможливо впізнати той лагідно блакитний колір води, який нам довелось побачити вживу. Саме такою ти уявляєш воду, думаючи про якісь райські куточки планети.

Така приємна прогулянка привела нас до найбільш повноводного водоспаду в Європі. Своїм виникненням він завдячує льодовиковому періоду, під час якого промандрована нами частина Швейцарії була вкрита вічним снігом. А нинішнього вигляду водоспад набув 17 тисяч (!!!!) років тому.

Насправді, на перший погляд він не справив на мене враження. Адже ми завжди в уяві прикрашаємо те, про що чули неодноразово. От і водоспад теоретично мав височіти серед скель та лісів, а виявився малим карапузом..  :-P

Перше_знаймоство_з_Швейцарією_05

   Проте місця для його оглядин настільки прораховані, що поволі це місце стає одним із найпам’ятніших! До прикладу, на попередньому фото, щоправда сильно пригледівшись :-), можна розрізнити білі сходинки на вершину скелі посеред водоспаду. Так от, ви маєте нагоду туди потрапити, скориставшись човном! Звісно, осінню така атракція не доступна. Хоча я зовсім не впевнена чи наважилася б на таку “екскурсію” ;-)

Але були й інші неймовірні місцини для знайомства з водоспадом.

Перше_знаймоство_з_Швейцарією_07

   Коли опняєшся там, то розумієш міць цього водяного потоку! Він гіпнотизує…Ти можеш просто дивитись на ці бурхливі води і відчувати себе без причини щасливою :-D

    А коли, пройшовши крізь скелю, опиняєшся на платформі, що нависає ледь не над самим епіцентром подій, то не залишається нічого крім як нестримно сміятись.

Перше_знаймоство_з_Швейцарією_09

   Хочеш-не хочеш, а таки мусиш погодитись з Е. Меріке: “О, Мандрівник, будь обережний і тримай своє серце міцно в руках – я майже втратив своє від радості споглядання потужної гри струменів, що падають та розбивають поверхню води”.

І це був лише початок знайомства з Швейцарією. Попереду нас чекав Берн….

Діліться з друзями та залишайте свої думки в коментарях!
    Схожі статті:
    7 питань про Париж
    Випадково: Довгий Кривий Ріг
    Прихований Краків

    Залиште відгук

    Ви повинні бути авторизовані, щоб залишити коментар.