Сказати, що я люблю Стамбул, – нічого не сказати. Це місто-казка, місто-мрія, яке навряд чи підлягає порівнянню. Я не дуже вірю в містичну «енергетику», але щось має бути у цьому місці, якщо воно тисячоліттями займало думки сильних цього світу. І справді, коли з висоти Галатської вежі ти оглядаєш моря і протоки, півострови, острови і пагорби, – не рахуючи сотень кораблів, тисяч машин, мільйонів людей, – ти майже фізично відчуваєш, що знайшов ту саму вісь землі і міцно тримаєшся зараз за неї, а все решта обертається навколо…

Стамбул_історія_сучасність_котики_01

Стамбул_історія_сучасність_котики_02

   Але облишимо поки вісь землі і поговоримо про логістику. Стамбул – надзвичайно простий маршрут для українців. Віза не потрібна, летіти недалеко, а з частими акціями від Turkish Airlines, ще й дуже дешево. (Акційні квитки «Турецьких авіаліній» з Києва – від 100 доларів туди й назад, також зі Львова, Харкова і Донецька літає бюджетний Pegasus Airlines; ще, кажуть, недорогі квитки бувають у МАУ;) ).

Стамбул_історія_сучасність_котики_13

   В Стамбулі два аеропорти – центральний імені Ататюрка і бюджетний ім. Сабіхи Гьокчен (це перша турецька льотчиця, між іншим!) З Ататюрка можна дістатися звичайним метро, з Сабіхи далеко – година їзди до центра на автобусі-шатлі, але хай вас це не лякає, ходять вони щопівгодини і коштують не надто дорого, в районі 50 грн. (Хіба що посеред ночі туди краще не прилітати, бо таксі звідти виллється в астрономічну суму).

   У місті раджу відразу ж придбати Istanbul card – проїзний на всі види транспорту, продається в касах метро і на інших великих зупинках. Він не є необмеженим, а працює по мірі поповнень, але з ним кожна поїздка на 1/3 дешевша, ніж на разових квитках (1,95 проти 3 лір, 1 ліра = приблизно 4 грн, або 0,5 долара). Можна користуватися одним на кількох людей – просто прикладати до турнікета кілька разів. За саму картку береться застава 6 лір, яку потім можна повернути. (Але навіщо? Я лишила її собі на наступні поїздки!)  :-P

Стамбул_історія_сучасність_котики_03

   Щодо житла, саме в Стамбулі ми вперше випробували сервіс Airbnb – оренда приватного житла, від «ліжкомісць» до шикарних апартаментів. Система там схожа на каучсерфінг, з відгуками, рекомендаціями, реальними життєвими фотографіями, проте житло все-таки платне, хоча й ціни цілком розумні і доступні. Окрема двомісна кімната в дуже цікавій міжнародній квартирі в центрі міста коштувала нам біля 35 доларів на добу; при цьому господар зустрічав нас посеред ночі з таксі, пригощав чаєм, засипав дружніми порадами. Сервіс всіляко рекомендую.

Стамбул_історія_сучасність_котики_04

   Стамбул – місто величезне (15 мільйонів жителів!) і надзвичайно багатогранне; двох п’ятиденних поїздок аж ніяк не вистачило, щоб подивитись хоча б те, про що я знала і що намітила. Однак розповім про деякі найулюбленіші місцинки і спогади.

 1. Айя-Софія. Одна з найстаріших церков у світі, що збереглися; її наслідують у зовнішньому вигляді не тільки тисячі православних храмів, а й усі класичні мечеті. Попри її поважний вік (церква була освячена у 537-му році і з тих часів суттєво не перебудовувалась) і зовнішню масивність, зсередини вона вишукана і тендітна, залита світлом. Черги туди стоять немаленькі, але воно того варте. Краще приходити зранку, годині о дев’ятій. Вартість квитка – 25 лір.

Стамбул_історія_сучасність_котики_05 Стамбул_історія_сучасність_котики_06

2. Почавши з Софії, у вас буде спокуса весь час крутитися біля неї в Султанахметі (так називається старе місто і туристичний центр Стамбула). І хоча без Султанахмета не обійтись, все ж таки намагайтесь з нього вирватись. Бо потім побачите, що це лише маленька частинка міста, і за атмосферою не найкраща. В Стамбулі досить мало накручених цін, приставал і «розводів для туристів» – але ті, що є, всі тут. За межами туристичного району – просте щире життя, без знання російської і англійської, але з типовою східною гостинністю. Спробуйте і переконайтесь! (В Султанахметі можна ще швиденько забігти в Блакитну мечеть, цистерну-базиліку Єребатан (на фото), на старий вокзал Сіркеджі, в прилеглу до нього кондитерську «Хафіз Мустафа», в парк Гюльхане… можливо, ще в палац Топкапи і археологічний музей біля нього, але я особисто там не була).

Стамбул_історія_сучасність_котики_07

3. Прогулянка Босфором. Катери у Стамбулі – щоденний вид транспорту, на який діє Istanbul card; вони постійно сновигають уздовж Золотого Рогу і через Босфор, швартуючись за лічені секунди. І все-таки, якщо у вас є вільний день і трошки грошей, я раджу поїхати на Long Bosphorous Tour (щоденно о 10:30 з пристані Еміноню, квиток туди й назад 25 лір). Він пливе через увесь Босфор до Чорного моря; ви не тільки побачите по дорозі увесь справжній Стамбул, а й побуваєте в звичайному турецькому містечку (Анадолу Каваї, кінцевий пункт). Там вас висадять на три годинки погуляти (якраз достатньо часу, щоб піднятися до фортеці і пообідати в рибному ресторанчику), а потім заберуть зворотнім корабликом назад до Еміноню.

Стамбул_історія_сучасність_котики_08

4. Фатіх. Це найконсервативніший район Стамбула, куди ми потрапили в пошуках старовинної церкви Хора, вона ж музей Карійє. Біля церкви, посеред неєвропеїзованого району – острівець жовтих таксі з іноземцями. Тут між пошарпаними будинками сохне яскрава білизна, а всі жінки носять хіджаби (не рідкість навіть закрите обличчя). Доїхати громадським транспортом не надто просто, хоча й можливо, а продавці чаю й бубликів біля станції light rail (щось типу наземного метро) усміхнено відповідають на питання “як пройти до Карійє?” перш ніж воно прозвучить. Виходиш з станції, питально на них дивишся, а вони сміються і показують: «Туди, а потім туди, ні, недалеко».

Стамбул_історія_сучасність_котики_09

   У невеличкій Хорі подивіться приголомшливо прекрасні фрески і мозаїки, а далі можете влаштувати собі цікавий квест – вийти до Золотого Рога вузькими і кривенькими однаковими вуличками. Йти хвилин 15 максимум, але навіть спеціалісти з орієнтування відчайдушно триматимуться за його (орієнтування) останні крихти. І коли ви майже зневіритесь, несподівано з-за рогу на вас вистрибне Золотій Ріг! Перевірте, так і буде!

Стамбул_історія_сучасність_котики_10

5. Єйюп. Дивний вид сімейної розваги, популярний серед стамбульців, – день на цвинтарі. Проте цвинтар не простий – тут похований сам Єйюп-султан, прапороносець і близький друг пророка Мухаммеда. Його гробниця – одна з найбільших святинь мусульманського світу, що постійно приваблює тисячі паломників здалека і зблизька. А де паломники, там зазвичай і більш приземлені речі, – цікавий шопінг і смачна їжа. Смакуючи кебабом з видом на чисто вимиту мармурову площу або милуючись Золотим Рогом з оглядового майданчику, ви побачите ще одну, не надто туристичну, а більш інтимну грань багатоликого міста.

Стамбул_історія_сучасність_котики_11

6. А де ж обіцяні котики? А котики скрізь! :-) Їх задоволені життям фізіономії так само  органічно вписуються в стамбульське життя, як веселі діти з величезними темними очима, добродушні дідусі, що грають в нарди на вулиці, і дівчата в хіджабах «від Burberry». Є навіть зіркові котячі особистості, як, наприклад, кіт на ім’я Глі з Айя-Софії, який не погребував знайомством з нами, хоча незадовго перед тим тиснув лапу, тобто, руку президентові Обамі.

Стамбул_історія_сучасність_котики_12

   Як будете його бачити, переказуйте вітання! І незабутнього вам часу в Стамбулі!

Діліться з друзями та залишайте свої думки в коментарях!
    Схожі статті:
    Автостопом до Гавани. Копенгаген
    Невідома Тоскана. Монте Арджентаріо
    Бішкек. Бюджетні вихідні в столиці Киргизстану

    Залиште відгук

    Ви повинні бути авторизовані, щоб залишити коментар.