Був ранок неділі, починало світати. Я йшов Городоцькою, вслухаючись в відгомін своїх кроків. Часом пролітала машина, створюючи в повітрі характерно львівські вібрації. Центр ще спав. Він задрімав, відпочиваючи від останніх істерик нічних клаберів та п’яниць та готуючись до скорого напливу парафіян та туристів. Прибиральники ніжно підмітали вулиці, заколисуючи центр до сну. Який він чудовий – центр, що спить. Як […]

Читати далі...